Знайшли помилку? Виділіть частину тексту і натисніть CTRL + Enter
Ганна Гопко
Ганна Гопко

«У нас є велика місія – допомогти Російській Федерації перестати бути тюрмою народів»: про що говорила Ганна Гопко в Луцьку

14:12 18.04.2019
746

У Луцьк приїхала народна депутатка, голова Комітету у закордонних справах Верховної Ради Ганна Гопко, яка говорила про місце України в світі, про вибори Президента та про те, як кожен з нас може впливати на вибір вектору розвитку країни.

Розмова, яку організував Громадянський Рух «СВІДОМІ» в рамках проекту «Школа свідомого громадянина», відбулася 17 квітня у РЦ «Промінь».

Як зазначила координаторка проектів Громадянського Руху Христина Назар, Ганна Гопко – одна з небагатьох молодих жінок у парламенті, яка є вихідцем з громадського сектору.

«Для нас це дуже важливо, бо люди, які мали відношення до Революції Гідності, до Реанімаційного пакету законопроектів – це люди, які справді знають не на словах, а з власного досвіду те, що відбулося і знають, що потрібно нашій країні, щоб вона була успішною, розвивалася, щоб українці змогли себе тут реалізувати та змінювали нашу країну», – сказала Христина Назар.

Лучанка Ольга Валянік відвідала цей захід, адже, на її думку, важливо збиратися на такі зустрічі, аби розуміти подальший вектор розвитку України.

«Ганна Гопко – цікавий спікер, і має величезний досвід у позиціонуванні України на міжнародній арені, адже є головою Комітету у закордонних справах. Дуже корисними є такі зустрічі для молоді та студентів, саме у них є шанс стати реформаторами та політичними діячами», – зауважила Ольга.

Аби краще зрозуміти про що Ганна Гопко говорила на зустрічі, онлайн-видання «Район.Луцьк» підготувало ТОП-6 цитат депутатки.

1. Прекрасно розуміла, що в мене бракує компетенції. Спочатку було багато критики: «Гопко не має дипломатичної освіти».... Я попросила у своїх друзів, які працювали у Міністерстві закордонних справ, в аналітичних центрах, щоб вони допомогли. Майже півроку вони приходили і начитували лекції, а я сиділа і розбиралася: політична карта світу, Африка, Нігерія, які можуть бути інтереси України там. Латинська Америка, Бразилія, Австралія, країни G7. Які у нас відносини. Це були півроку інтенсивного навчання, можу сказати, що й зараз є багато прогалин, які треба вдосконалювати, але це була робота над собою.

Я ніколи не соромилася, що я чогось не знаю. Коли ти розумієш, що маєш якісь недопрацювання, краще сідати і вчити. До того ж, мені вдалося об’єднати навколо себе волонтерів-радників, які одразу прийшли і сказали: «Так, зараз в Україні такі пріоритети. Терміново треба створювати групи дружби, провести парламентські слухання, бо їх 13 років ніхто не робив».

Конструктивні пропозиції я сприймаю завжди дуже відкрито.

2. Україна бореться за своє місце в історії. Ми зафіксували в Конституції набуття повноправного членства в ЄС і НАТО – це є певні інструменти для того, щоб всередині модернізувати країну, здійснити відповідні реформи і так далі. Очевидно, ми належимо до сім’ї європейських народів, тому маємо туди прийти як повноцінний учасник з укріпленою ідентичністю.

3. У нас є велика місія – допомогти Російській Федерації перестати бути тюрмою народів і почати демократизуватися. Тому від успіху України, від нашої суб’єдності, дуже багато чого залежить.

4. Головне вийти з образу того, що ми – жертва російської агресії, а стати суб’єктом і вести проактивну наступальну позицію. Якщо в Google ви натисните Гопко та права корінних народів, то побачите реакцію деяких ФСБшних сайтів і зрозумієте, що ми попали «в точку». Це, до речі, досить небезпечно, і я дякую іншим парламентарям, що вони мене підтримують, бо якби я тільки одна цим займалася, то це могло б стати загрозою для моєї особистої безпеки.

5. Якогось одного образу в України немає. Недавно ми відзначали сторіччя «Щедрика» Миколи Леонтовича. Твору, який знає весь світ. Виявляється, що 100 років тому уряд УНР виділив, здається, більше мільйона карбованців для того, щоб 80 хористів поїхали по всьому світу й розповідали про Україну. Тоді казали, що якщо це і є культура України, то ми готові вже тут зразу воювати за неї.

А якщо ми запитаємо, який зараз образ культурної дипломатії, то конкретного цілісного проекту, з чим асоціюється Україна, немає.

6. Перше питання, яке ставлять закордонні політики: «Чи буде збережений курс реформ і чи захистять те, що вже зроблено?». Я кажу: «Інструменти у вас, якщо завтра Україна не отримає 500 мільйонів євро від ЄС, МВФ не дасть Україні допомогу, то подивлюся, який курс гривні буде, тоді подивимося, що ці нові обличчя в політиці будуть робити».

Не думаю, що багато олігархів, які підтримують одного з кандидатів, готові будуть витягнути свої гроші для того, щоб виплатити зовнішній борг України.










Іванна СОЛОМАНЧУК

Фото Ігоря ДИНІ

Коментарі
27 травня
Вчора
25.05.2019
24.05.2019
23.05.2019
Підписатися на наші новини
*ви у будь-який момент зможете відписатися від наших новин